розколювати

Ukrainian

Etymology

From розколо́ти (rozkolóty) +‎ -ювати (-juvaty). Compare Russian раска́лывать (raskályvatʹ), Belarusian раско́лваць (raskólvacʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzˈkɔlʲʊʋɐte]

Verb

розко́лювати • (rozkóljuvaty) impf (perfective розколо́ти) (transitive)

1. to split, to cleave, to chop (:firewood, etc.), to crack (:nuts, crockery, etc.)
2. (figurative) to split, to divide

   Synonym: розділя́ти impf (rozdiljáty)

Conjugation

Conjugation of розко́лювати, розко́лювать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	розко́лювати, розко́лювать rozkóljuvaty, rozkóljuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розко́люваний rozkóljuvanyj impersonal: розко́лювано rozkóljuvano
adverbial	розко́люючи rozkóljujučy	розко́лювавши rozkóljuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розко́люю rozkóljuju	бу́ду розко́лювати, бу́ду розко́лювать, розко́люватиму búdu rozkóljuvaty, búdu rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymu
2nd singular ти	розко́люєш rozkóljuješ	бу́деш розко́лювати, бу́деш розко́лювать, розко́люватимеш búdeš rozkóljuvaty, búdeš rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розко́лює rozkóljuje	бу́де розко́лювати, бу́де розко́лювать, розко́люватиме búde rozkóljuvaty, búde rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatyme
1st plural ми	розко́люєм, розко́люємо rozkóljujem, rozkóljujemo	бу́демо розко́лювати, бу́демо розко́лювать, розко́люватимемо, розко́люватимем búdemo rozkóljuvaty, búdemo rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymemo, rozkóljuvatymem
2nd plural ви	розко́люєте rozkóljujete	бу́дете розко́лювати, бу́дете розко́лювать, розко́люватимете búdete rozkóljuvaty, búdete rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymete
3rd plural вони	розко́люють rozkóljujutʹ	бу́дуть розко́лювати, бу́дуть розко́лювать, розко́люватимуть búdutʹ rozkóljuvaty, búdutʹ rozkóljuvatʹ, rozkóljuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розко́люймо rozkóljujmo
second-person	розко́люй rozkóljuj	розко́люйте rozkóljujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розко́лював rozkóljuvav	розко́лювали rozkóljuvaly
feminine я / ти / вона	розко́лювала rozkóljuvala
neuter воно	розко́лювало rozkóljuvalo

Derived terms

• розко́люваний (rozkóljuvanyj)
• розко́люваність f (rozkóljuvanistʹ)
• розко́лювання n (rozkóljuvannja)
• розко́люватися impf (rozkóljuvatysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розколювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розколювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розколювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розколювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)